В Українському кризовому медіа-центрі відбулося тематичне обговорення «Перші битви Війни за Незалежність України на Луганщині»

Відкриття виставки «Початок спротиву: оборона Луганського аеропорту» на Контрактовій площі у Києві стало не завершенням, а продовженням важливої розмови про події 2014 року. Того ж дня в Українському кризовому медіа-центрі відбулося тематичне обговорення «Перші битви Війни за Незалежність України на Луганщині», організоване Українським інститутом національної пам’яті.

У квітні 2014 року, після захоплення адміністративних будівель у Луганську проросійськими силами, українські військові взяли під контроль міжнародний аеропорт «Луганськ». Його подальша оборона стала одним із перших символів організованого спротиву російській агресії та продемонструвала рішучість і здатність української держави захищати свою територію. Саме значенню цієї битви, її урокам та місцю в історичній пам’яті було присвячене обговорення.

У центрі розмови були не лише військові події, а й люди, які стояли за ними, – їхній вибір, відповідальність, гідність і стійкість. Учасники осмислювали уроки, які Україна винесла з подій 2014 року, а також ті висновки, які міжнародна спільнота досі не до кінця усвідомила.

Однією з найбільших цінностей дискусії стало поєднання різних професійних перспектив. За одним столом зібралися історики, науковці, дослідники безпеки, громадські діячі та фахівці, які безпосередньо працюють над питаннями деокупації, політики пам’яті та державотворення. Такий міждисциплінарний діалог дозволив не лише глибше осмислити минуле, а й замислитися над майбутнім України.

Важливе місце в обговоренні посіла Луганщина як один із перших регіонів, що прийняв на себе удар російської агресії. Учасники наголошували на необхідності збереження пам’яті про людей, які чинили спротив, зберегли українську ідентичність попри окупацію та вимушене переміщення і зробили свій внесок у боротьбу за незалежність України.

Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак підкреслив, що події 2014–2015 років заклали підвалини тієї стійкості, яку Україна продемонструвала у наступні роки. На його думку, перші роки російсько-української війни не повинні залишатися в тіні подальших подій, адже саме тоді формувалися передумови нинішнього спротиву та національної єдності.

Докторка політичних наук Лідія Смола, дослідниця політичної психології, інформаційної безпеки та суспільних реакцій на загрози, наголосила, що досвід перших років війни сприяє усвідомленню українцями себе як зрілої політичної нації. На її переконання, пам’ять про ці події допомагає формувати образ України як держави-переможця, а не лише держави, що стала жертвою агресії.

Перший проректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Вченої ради університету, доктор педагогічних наук, професор Віталій Курило підкреслив, що оборона Луганського аеропорту стала важливим сигналом для мешканців регіону про присутність і силу української держави навіть у найскладніших умовах. Він також акцентував увагу на ролі освіти та науки у збереженні пам’яті про війну.

Важливим аспектом дискусії стало осмислення подій 2014 року в ширшому контексті російської агресії проти України.

Таміла Ташева – громадська та державна діячка, правозахисниця, дослідниця питань тимчасово окупованих територій, деокупації та державної політики щодо Криму – наголосила, що історія спротиву на Луганщині нерозривно пов’язана з подіями в Криму та на інших територіях, які одними з перших зазнали російської окупації. На її думку, збереження пам’яті про початок війни є важливою складовою процесів деокупації, відновлення справедливості та формування спільного бачення майбутнього України.

Олексій Гарань – доктор історичних наук, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи», один із провідних дослідників української політики та міжнародних відносин – підкреслив необхідність протидії наративам, нав’язаним російською пропагандою.

Він наголосив, що події 2014 року були не «внутрішнім конфліктом», як це намагалася представити Росія, а актом зовнішньої агресії проти України. На його переконання, документування цих подій, збереження свідчень очевидців і поширення історичної правди залишаються важливими завданнями як для українського суспільства, так і для міжнародної спільноти.

Професорка Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, засновниця проєкту «Безпекове мислення» Олександра Ляшенко наголосила, що боротьба за стратегічні об’єкти на сході України фактично розпочалася саме з оборони Луганського аеропорту. Вона підкреслила, що ця історія важлива не лише для збереження пам’яті про початок війни, а й для формування безпекового мислення, розвитку культури відповідальності та осмислення досвіду Луганщини як одного з перших регіонів, що зіткнулися з російською агресією. Окрему увагу було приділено темам когнітивної деокупації, людської гідності та ролі пам’яті у зміцненні суспільної стійкості.

Модератором дискусії виступив журналіст, медіаексперт і співзасновник Громадського радіо Андрій Куликов. Завдяки його професіоналізму, глибокому розумінню суспільних процесів та особливій культурі діалогу вдалося створити атмосферу, що поєднувала академічну ґрунтовність із людською щирістю. Саме така атмосфера дозволила об’єднати різні досвіди, покоління та професійні погляди навколо спільної розмови про пам’ять, відповідальність і майбутнє України.

Учасники висловили переконання, що ця розмова має продовжитися у нових дослідницьких, освітніх, меморіальних та міжнародних ініціативах, присвячених історії українського спротиву на Луганщині. Адже пам’ять про оборону Луганського аеропорту є не лише частиною минулого, а й важливим ресурсом для формування майбутнього України.

Фото: Олександр Волчанський