Ростислав Іваник,

«Тих, кого можливо було вивезти зразу, вивозили. Переважно, найкращий час для евакуації – приблизно 4-5 ранку, коли та сторона вже, скажімо так, йшла на перезмінку, чи за ніч вони трошки змучувались, і зменшувалась інтенсивність обстрілів. Але бували моменти, коли і неможливо було – приходилося лікувати на місці. Та в більшості випадків евакуювати можна було. Евакуювали поранених хлопців у Лутугине – там наше угруповання стояло. У них були трошки більші можливості, а далі можна було з Лутугиного евакуйовувати і на Щастя. На початку навіть вертоліт туди прилітав. Це в перші тиждень-два. Потім, у другій половині серпня, вже вертоліт не мав змоги туди прилітати»