Андрій Кавф

«Коли почався штурм, було дуже багато поранених, складали їх всюди… Декого вже навіть в той бункер і не дотягували… Загиблих вивозили. До того складали їх в коридорі (бункеру – ред.). В туалет навіть не ходили, бо вийти неможливо було.

До мене спускали з тієї лінії, я в бункері на сходах стояв, інколи піднімався, мені казали: «Док! Не піднімайся туди!» Поранених приносили на сходи. Якщо легке поранення, то знеболююче, перев’язка – і на позиції! Були такі, що от його контузило, він кричить: «Голова болить! Голова болить!» Я його там прокапав, хвилин 40, все – він відійшов, каже: «Все! Я іду! Там мої хлопці!» Повертались на свої позиції».