Богдан Дишко

«В боях, коли уже забирали зброю на знищення в убитих сепаратистів – зброя була не вся українська. Там було багато зразків зброї російського виробництва. Зброя була сучасна. Не з радянського союзу, а виробництва здебільшого 90-х років, іноді початку 2000-х. Тобто була дуже помітна присутність і «допомога», як вони кажуть, «братського» народу. […]

Але ми також розуміли, що вони (росіяни) нечасто спочатку йшли так – «на прямую». Вони старались уникнути прямих контактів, прямих боїв. Десь здалеку артилерія здебільшого їхня працювала. […]

Раніше, до війни, такого навіть подумати не могли [, що доведеться воювати з російськими десантниками]. Навіть багато хлопців в українських Збройних силах з російськими десантниками спілкувалися в соціальних мережах, переписувалися, вітали із святом, відео кидали, фотографії друг другу. А тут… А тут так вийшло».